Навесні 2021 року в передмісті Києва розгорівся скандал, що оголив цинічні схеми захоплення земельних активів. У центрі подій — конфлікт між відомою забудовницею та екснардепом, які боролися за контроль над гуртовим ринком сільськогосподарської продукції, розташованим на земельному масиві площею понад 150 гектарів. Ця земля, що коштує мільйони, стала ареною для маніпуляцій із державними реєстрами, фіктивними угодами та кулуарними домовленостями. Розслідування відкриває завісу над тим, як впливові особи використовують прогалини в законодавстві та корупційні зв’язки для власного збагачення.
На тлі корпоративного конфлікту забудовниця, відчуваючи загрозу втрати контролю над ринком, розробила план виведення активів на підконтрольних осіб. Ключовим елементом схеми стало маніпулювання даними Державного земельного кадастру. Службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, порушуючи встановлений порядок, внесли зміни до реєстру, що дозволило відомству розпоряджатися земельним масивом. Цей крок став першим у ланцюжку подій, які призвели до незаконного відчуження землі.
Далі земельний масив передали в оренду товариству, яке контролювала забудовниця. Однак на цьому схема не зупинилася. Керівник цього товариства відмовився від частини орендованої землі — 18 гектарів — на користь дев’яти заздалегідь визначених осіб. Ці особи, спираючись на незаконний наказ в.о. керівника Держгеокадастру, отримали земельні ділянки у власність, грубо порушуючи норми земельного законодавства.
Наступним етапом стало швидке переоформлення отриманих ділянок. Дев’ять новоспечених власників продали землю трьом товариствам, пов’язаним із забудовницею. Угоди мали ознаки фіктивності, адже їхньою єдиною метою було легалізувати перехід землі до потрібних рук. Таким чином, забудовниця не лише зберегла контроль над активами, але й посилила свої позиції в конфлікті.
Конфлікт між забудовницею та екснардепом, попри всю свою гостроту, завершився несподіваним примиренням. У вересні 2021 року сторони підписали меморандум, який у народі називають «понятійкою». Цей документ передбачав спільне використання земельного масиву, зокрема для реалізації масштабних проєктів забудови. Як жест примирення, довірена особа екснардепа увійшла до складу бенефіціарів товариств, що володіли землею. Таким чином, ворогуючі сторони знайшли спільну мову, об’єднавшись заради спільної вигоди.
Схема, однак, не залишилася непоміченою. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) відреагували оперативно, подавши клопотання про арешт земельного масиву. Суд наклав арешт, зупинивши подальше розпорядження землею. Цей крок став важливим сигналом, що навіть найвпливовіші гравці не завжди можуть уникнути відповідальності.
Чи стане арешт землі початком кінця цієї історії? Чи вдасться притягнути винних до відповідальності? Поки що відповіді на ці питання залишаються відкритими, але одне зрозуміло точно: боротьба за справедливість у земельних питаннях триває.