У самому серці України, де триває боротьба за незалежність, спалахнув скандал, який кидає тінь на оборонну промисловість країни. Служба безпеки України (СБУ) викрила корупційну схему, що призвела до постачання на фронт 120 тисяч бракованих мінометних снарядів. Затримані — керівники оборонного заводу в Дніпропетровській області та їхні спільники з Міністерства оборони. Ця справа не лише завдала удару по боєздатності Збройних сил України (ЗСУ), але й оголила системні проблеми в оборонному секторі. Як могло статися, що непридатні боєприпаси потрапили до рук захисників, і хто за це відповість?
На початку 2024 року один з оборонних заводів Дніпропетровщини уклав контракт з Агентством оборонних закупівель, яке діє під егідою Міністерства оборони України. За угодою, підприємство мало виготовити та поставити великі партії 120-мм мінометних снарядів для Сухопутних військ ЗСУ. Сума контракту сягала понад 11 мільярдів гривень — колосальні кошти, які мали зміцнити обороноздатність країни в умовах війни. Проте замість якісних боєприпасів армія отримала 120 тисяч снарядів, які виявилися непридатними до використання.
Слідство СБУ встановило, що керівництво заводу — генеральний директор та його перший заступник — свідомо пішло на порушення. Для серійного виробництва вони використовували неякісні матеріали, зокрема порох, один із компонентів якого не відповідав стандартам для 120-мм мінометів. Це призвело до нестабільної роботи порохового заряду. Крім того, у снарядах застосовувалися дефектні капсулі-запалювачі, через що вони часто не спрацьовували, викликаючи осічки. Додаткові метальні заряди, які входили до комплекту, також не відповідали вимогам бойового застосування.
Чому ж виробництво не зупинили? За даними слідства, мета була проста — здешевити процес, щоб максимізувати прибуток від державного замовлення. Керівники заводу діяли не самі: до схеми залучили посадовців військового представництва Міністерства оборони, які мали контролювати якість продукції. Ці чиновники, зокрема колишній керівник представництва та очільник групи контролю, свідомо ігнорували дефекти, вносячи неправдиві дані до звітів. У результаті браковані снаряди потрапили на передову, де їхня несправність могла коштувати життя українським захисникам.
Постачання 120 тисяч непридатних снарядів — це не лише фінансовий удар по державі, але й пряма загроза боєздатності ЗСУ. Мінометні снаряди калібру 120 мм є критично важливими для артилерійських підрозділів, які стримують ворога на передовій. Осічки, нестабільна траєкторія чи повна відмова боєприпасів можуть призвести до провалу операцій, втрати позицій і, що найгірше, загибелі солдатів.
Проблема з бракованими снарядами не була несподіванкою для армії. Ще восени 2024 року українські ЗМІ повідомляли про скарги військових на міномети, які не стріляли або не вибухали. У листопаді того ж року один із солдатів у вірусному відео заявив, що лише один із десяти снарядів ефективно спрацьовує. Тоді ж журналісти повідомили, що до 100 тисяч снарядів планують відкликати з фронту для перевірки. СБУ підтвердила, що експертиза виявила системні дефекти в партії, поставленій із Дніпропетровщини.
Ця ситуація стала ще одним ударом по Україні, яка й без того бореться з нестачею боєприпасів у війні на виснаження. Європейські та американські партнери працюють на межі можливостей, щоб забезпечити Київ артилерією, але внутрішні проблеми, як-от корупція в оборонному секторі, ускладнюють ці зусилля. Відкликання бракованих снарядів і заміна їх імпортними боєприпасами спричинили затримки в постачанні, що послабило позиції ЗСУ на деяких ділянках фронту.
СБУ затримала чотирьох ключових фігурантів справи: генерального директора заводу, його першого заступника, екскерівника військового представництва Міноборони та голову контрольної групи. Усім їм висунуто підозру за частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Слідство триває під процесуальним наглядом Офісу Генерального прокурора. Правоохоронці перевіряють, чи були інші особи причетні до схеми, та досліджують, куди саме пішли кошти, отримані від контракту. За даними джерел, завод не лише не зупинив виробництво після виявлення дефектів, але й продовжував отримувати державні замовлення, що викликає питання до системи нагляду в оборонному секторі.
Ця справа — не перший випадок корупції в українській оборонці. У січні 2024 року СБУ викрила схему розкрадання 1,5 мільярда гривень на закупівлі 100 тисяч мінометних снарядів, які так і не були поставлені. Тоді затримали п’ятьох осіб, включно з посадовцями Міноборони та менеджерами компанії «Львівський арсенал». У грудні 2023 року заарештували голову одного з департаментів Міноборони за махінації з закупівлею бракованих великокаліберних кулеметів. Ці скандали призвели до відставки міністра оборони Олексія Резнікова у вересні 2023 року, хоча він особисто не був звинувачений.
Скандал у Дніпропетровщині оголив глибші проблеми в українській оборонній промисловості. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна різко наростила виробництво зброї, залучаючи західну допомогу. Проте швидке розширення супроводжувалося корупційними скандалами, які підривають довіру як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів. Активісти, зокрема виконавча директорка Антикорупційного центру Дар’я Каленюк, зазначають, що посадовці, відповідальні за контроль якості, часто свідомо ігнорують порушення, отримуючи за це хабарі.
Експерти вказують на кілька системних проблем:
– **Недостатній контроль якості.** Військові представництва, які мають перевіряти продукцію, нерідко стають частиною корупційних схем.
– **Відсутність прозорості.** Назви компаній, які виробляють браковану продукцію, часто не розкриваються з міркувань «національної безпеки», що ускладнює громадський контроль.
– **Залежність від держзамовлень.** Підприємства, які отримують мільярдні контракти, мають стимули здешевлювати виробництво, щоб максимізувати прибуток.
Ці проблеми особливо гострі в контексті прагнення України до членства в ЄС і НАТО, які вимагають ефективної боротьби з корупцією. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв про «нульову толерантність» до корупції, але чергові скандали свідчать, що система все ще вразлива.
Скандал із бракованими снарядами матиме далекосяжні наслідки. По-перше, він посилює тиск на Міністерство оборони та Мінстратегпром, які мають посилити контроль за якістю продукції. За словами міністра стратегічних галузей Германа Сметаніна, браковані снаряди замінять коштом виробника, а контроль якості на всіх заводах уже посилено. По-друге, справа може вплинути на довіру західних інвесторів, які вкладають сотні мільйонів доларів у розвиток української оборонки, зокрема в проєкти з виробництва дронів.
Для ЗСУ цей інцидент означає необхідність швидкої заміни бракованих боєприпасів імпортними, що може затримати постачання на фронт. У довгостроковій перспективі Україні доведеться реформувати систему оборонних закупівель, щоб унеможливити подібні схеми. Активісти закликають створити незалежний орган для моніторингу якості озброєння, а також оприлюднювати дані про компанії, які порушують контракти.
Скандал із постачанням 120 тисяч бракованих мінометних снарядів — це не лише історія про корупцію, але й про загрозу національній безпеці. У той час, коли українські захисники щодня ризикують життям, такі схеми підривають їхню здатність протистояти ворогу. Затримання винуватців — важливий крок, але справжня перемога буде досягнута лише тоді, коли система стане прозорою, а корупція — винятком, а не правилом. Поки що ж ця справа нагадує: боротьба за Україну триває не лише на фронті, але й у кабінетах, де вирішують долю її оборони.