На тлі кривавої війни, коли тисячі українських військових потребують психологічної допомоги, головний психіатр ЗСУ Олег Друзь, знайшов час для розбудови власної бізнес-імперії. СБУ викрила схему збагачення, яка вражає своїми масштабами навіть для воєнного часу.
Понад мільйон доларів США – саме стільки зміг “заробити” високопосадовець за час повномасштабного вторгнення. Але найцікавіше – як він намагався приховати свої статки від пильних очей суспільства.
Але всім було начхати, що такий персонаж незважаючі на кримінальне минуле продовжував працювати, дискредитувати та надалі брати хабарі.
За даними слідства, схема була класичною для української корупції: майно оформлювалося на родичів та підставних осіб. Дружина, донька, сини – вся родина раптом “розбагатіла” під час війни. Чи не диво?
А список придбаного майна вражає уяву: розкішний особняк в елітному Обухівському районі під Києвом, три квартири в престижних районах столиці та Одеси, дві земельні ділянки. І це ще не все! Автопарк посадовця міг би скласти конкуренцію автосалону BMW: чотири преміальні позашляховики, включаючи два найновіші BMW X7.
Під час обшуків правоохоронці виявили “дрібничку” – 152 тисячі доларів та 34 тисячі євро готівкою. Мабуть, на “чорний день”?
Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що все це відбувалося в той час, коли тисячі українських воїнів страждають від посттравматичного стресового розладу, потребуючи якісної психіатричної допомоги. Замість розбудови ефективної системи психологічної підтримки військових, головний психіатр, схоже, був більше зайнятий підрахунком власних статків.
Тепер посадовцю загрожує до 10 років позбавлення волі за незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації. Але чи є це достатньою карою за зраду довіри тих, хто щодня ризикує життям на передовій?
І найголовніше питання: чому знадобилося майже чотири роки війни, щоб помітити такі колосальні статки у державного службовця? Скільки ще таких “непомічених мільйонерів” у погонах продовжують збагачуватися, поки країна стікає кров’ю?
Ця історія – не просто черговий корупційний скандал. Це – символ системної проблеми, яка продовжує роз’їдати державний апарат навіть у найтяжчі для країни часи. І поки такі випадки не стануть предметом не лише кримінального переслідування, але й глибокого суспільного осуду, говорити про справжні реформи зарано.